уговорювати

(вгово́рювати), -юю, -юєш і рідше уговоря́ти (вговоря́ти), -я́ю, -я́єш, недок., уговори́ти (вговори́ти), -орю́, -о́риш, док., перех., розм.

1) Переконувати, схиляючи до чого-небудь; умовляти.

2) Заспокоювати, утішати.